УПЦ МП перепоховала матінку Аліпію

Авдєєва Аґапія. Матінка Аліпія. Ім’я юродивої стариці, яка жила у Києві після Другої Світової війни, широко відоме у православних колах України. Завдяки тому, що померла вона зовсім недавно – восени 1988 року – у Києві є десятки людей, що знали її особисто. На жаль, мало хто усвідомлює, що вона була не просто “родом з Росії”. Аліпія – ерзянка за національністю, що до кінця життя говорила рідною мовою.

Фактично, в колоцерковній громаді виник рух за якнайскоршу канонізацію київської ерзянки Аліпії. Найбільш екзальтовані православні вимагають негайної канонізації, вже складено Акафіст покійній, могила на Лісовому цвинтарі перетворилася на справжній паломницький центр. Ось що пише Газета по-українськи про останній події навколо імені шанованої стариці:

”Днями приїжджали паломники з Білорусі, а Аліпії тут уже нема. Її перепоховали, забрали з могили все — хрест, рушники”, — розповідає ”ГПУ” завідувач київського Лісового кладовища Олексій Чайка.

На місці колишнього поховання Аліпії на Лісовому залишилася обкладена блакитною плиткою могила. Жодних написів, зате в пластикових пляшках чимало троянд, ромашок, гвоздик. Горять свічки. До могили й далі приходять люди. За годину нарахувала осіб із десять.

Високий гладкий чоловік разом з дівчиною читає уголос молитви. Потім обоє беруть трьома пальцями пісок з могили, кладуть його до рота, жують. Дівчина набирає ще жменю, кладе до кишені светра.

— Возьмешь песочка, добавишь в еду, в супчик, например, — наказує мені суворим тоном чоловік. — А когда будешь уходить, возьми с могилы цветок. Высуши его дома, положи под простыню. Очень помогает от болезней.

Юродиву матінку Аліпію (в миру її звали Агапія Тихонівна Авдєєва) поховали на восьмій дільниці Лісового кладовища 18 років тому. Відтоді до її могили щодня приходять кияни і приїжджі. Люди пишуть записки, просять допомоги та заступництва, лишають їх тут же. Або ж просто моляться.

18 травня тіло матінки несподівано забрали з Лісового. Домовину почали викопувати вдосвіта — о 4-й ранку. Роботи тривали до 10.00. Потім труну перевезли до Свято-Покровського чоловічого монастиря в Голосіївській пустині (УПЦ Московського патріархату). Про це клопотав архімандрит Ісаакій — настоятель обителі. Останні свої дев’ять років жінка прожила в дерев’яній хатині поруч із монастирем.

Віруючим не подобається, що Аліпію перепоховали. Але адміністрація Лісового стверджує, що всі роботи проводили, узгодивши з церквою та управлінням ритуальних послуг.

— Подивіться, є дозволи санепідемстанції, погодження митрополита Володимира, — розгортає папку завідувач кладовища.

На кладовищі не вважають проблемою те, що Аліпію перевезли в інше місце. Її могилу кілька разів хотіли розкопати, а тіло — викрасти, тому останні місяці біля поховання чергували міліціонери та спецпідрозділ ”Беркут”.

— У жовтні минулого року міліція затримала двох. Вони хотіли взяти на аналіз палець Аліпії, щоб дізнатися, свята вона чи ні, — пригадує Олексій Чайка.

А два місяці тому, в сильний дощ, до адміністрації кладовища зайшов невідомий і показав охоронцям документи на перепоховання Аліпії. Їх перевірили, виявилося — підробні. Невідомий зник.

Як кажуть у прес-службі УПЦ, перепоховати останки в монастирі церква вирішила, щоб захистити їх від наруги.

— Про чудеса, сотворені Аліпією, ми не знаємо. Вона не канонізована, — зауважує керівник прес-служби УПЦ Василь Анісимов, 48 років. — Нам відомо, що кияни дуже шанують матінку. Владика знає про все, що було на її могилі, тому й дав архімандриту Ісаакію згоду на перепоховання. Це не означає, що її не канонізують. Просто віднесення до сонму святих займає багато часу. Збираються свідоцтва про діяння новомучеників, визначається комісія Священного Синоду. Вона й має вирішувати.

Там, де був будиночок Аліпії, — за 100 м від голосіївського монастиря — зараз стоїть хрест з іконами та фото старенької. Під ним свічки, квіти, пиріжки, записки.

— На сороковий день смерті матінки Аліпії її хатинку зруйнувала радянська влада. Тепер на цьому ж місті будують храм, — доводить, стоячи біля хреста, киянка Ірина Максимчук, 62 роки. — Її поховають у цьому храмі, як тільки визнають святою.

За неперевіреною інформацією, Аліпія народилася 1910 року в Мордовії, Росія. До Києва прийшла пішки. Маленька жінка оселилася в дуплі дуба біля обителі в Голосіївському лісі. Місцеві жителі, які чули про чудеса зцілення праведниці, ходили до неї за порадами та по допомогу. Там вона лікувала людей, вчила віри. Коли монастир у Голосієві закрили, матінка оселилася неподалік у покинутому будинку.
Померла Аліпія 1988 року. Її поховали на Лісовому кладовищі на дільниці, де погребали монахів. Кажуть, тоді виникло багато проблем: жінка ніколи не мала паспорта.

Джерело: www.ugraina.org/articles/1771.html

 

Комментирование этой статьи запрещено.